Директор Науково-дослідного комплексу
«Прискорювач», член-кореспондент Національної
академії наук України

    Народився Довбня Анатолій Миколайович 12 травня 1940 року в м. Краснограді Харківської області. У 1957 році вступив до відділення ядерної фізики фізико-математичного факультету Харківського державного університету. Основні наукові напрями діяльності — це розробка і створення прискорювальних комплексів та їх застосування для вирішення фундаментальних та прикладних задач, прикладна ядерна фізика, радіаційні та ядерні технології. В радянський час він був науковим керівником найбільшого в Європі лінійного прискорювача електронів на енергію 2 ГеВ. В цей період виконана модернізація прискорювачів ЛПЕ-300 та ЛПЕ-2 ГеВ, розроблена перша в світі система компресії енергетичного спектра пучка ЛПЕ-300, перший в світі спектрометр енергетичних втрат на енергію до 2-х Гев, клістрон з потужністю 40 МВт та прискорюючі структури з градієнтом 20 МеВ/м. Під керівництвом А.М. Довбні створено (реконструйовано) дев’ять прискорювальних комплексів: лазерний дослідний комплекс з високою яскравістю пучка (1991 р.); прискорювач-інжектор для надпровідного накопичувача-джерела синхротронного випромінювання для мікролітографії (1992 р.); технологічний прискорювальний комплекс з вертикальною компоновкою для розробки промислових радіаційних технологій (1993 р.);
прискорювач «ЛПЕ-10», який зараз є базовим для проведення фундаментальних і прикладних досліджень в ділянці радіаційних пошкоджень і радіаційних технологій (1994 р.); прискорювач «ЕПОС» для вирішення прикладних задач і розробки промислових радіаційних технологій (1999 р.); прискорювач КУТ-20 для вирішення прикладних задач, розробки радіаційних та ядерних технологій (2002 р.); інжектор для накопичувача «НЕСТОР» (2008 р.); прискорювач «ЛПЕ-40» з підвищенням енергії до 100 МеВ для проведення наукових досліджень в галузі ядерної фізики та розробки ядерних технологій (2009 р.). Під його керівництвом розв’язано важливу для України проблему з радіаційної стерилізації медичних виробів та ліків, розвинуто фотоядерний метод одержання медичних радіоізотопів, розроблено технологію реставрації фільтрів для атомних станцій. Нині А.М. Довбня очолює філію кафедри Харківського національного університету радіоелектроніки при Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ), керує Науково-дослідним комплексом «Прискорювач» та працює у кількох спеціалізованих радах. У 2006 році вчений обраний членом-кореспондентом Національної академії наук України, є членом Українського та Американського фізичних суспільств, редактором серії журналу «Питання атомної науки і техніки». Під керівництвом Анатолія Миколайовича захищено три докторських і п’ять кандидатських дисертацій. У 1998 році нагороджений відзнакою Президента України — орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, а 2008 року удостоєний премії А.І. Лейпунського за цикл робіт «Імітаційні експерименти з проблем рідкосольових ядерних реакторів» (сумісно з В.М. Ажажей та А.С. Бакаєм). Професор Довбня виявляє підтримку щодо збереження пам’яті про вчених, які активно працювали і працюють у науці. За його безпосередньої участі і підтримці видано ряд книг, присвячених історії розвитку фізики в ННЦ ХФТІ, зроблено і встановлено пам’ятник у селищі П’ятихатки тим, хто здійснив у 1932 році першу в СРСР ядерну реакцію — А.К. Вальтеру, К.Д. Синельникову, А.І. Лейпунському та Г.Д. Латишеву. Анатолій Миколайович з дружиною, Репіховою Нонною Олексіївною, виховують доньок Ірину та Наталію.